Ukrainian Law Blog: "The battle of seminars" між ФеАПК та КЕФом (погляд кредитно-економічного факультету)

Saturday, April 4, 2015

"The battle of seminars" між ФеАПК та КЕФом (погляд кредитно-економічного факультету)

Вероніка Мястковська

Нещодавно (02.04.2015) на парі з правознавства відбувся черговий раунд битви семінарів між групами кредитно-економічного та обліково-економічного факультетів. Студенти АПК доповіли теоретичні та практичні аспекти захисту права власності. Доповідачі прекрасно узагальнили матеріал та зуміли зацікавити аудиторію, а після презентації відповідали на питання студентів 2 групи КЕФу.

Перше питання задала студентка Алла Дробот щодо організацій, які захищають права інтелектуальної власності у світі та зокрема в Україні. Доповідачі зауважили, що люди вже два століття користуються послугами патентного бюро для захисту прав на власну інтелектуальну власність, але, на жаль, в Україні такі організації не є розвинутими на належному рівні.

Анастасія Дубенець запитала у доповідачів про поняття абсолютність права щодо права власності. Малося на увазі, що згідно зі статтею 316 Цивільного Кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Отже, визначається абсолютний характер суб'єктивного права власності, яке є абсолютним цивільним правовідношенням. Це означає, що власникові протистоїть необмежена й завідомо не визначена кількість осіб, яким заборонено порушувати таке суб'єктивне право і створювати перешкоди в його здійсненні.

Вероніка Мястковська поцікавилася, чи є, на думку доповідачів, недоотримання соціальних виплат, що передбачені законом, громадянами України порушенням права власності. Адже в контексті Європейської конвенції про права людини право на отримання соціальних виплат включено до змісту права на мирне володіння майном. В Україні ж не тільки постійно скорочуються соціальні доплати окремим категоріям громадян, а і часто взагалі не виплачуються належні суми. Доповідачі пояснили, що хоч це і є порушенням закону та права власності громадян, але в умовах фінансово-економічної кризи та залежності від кредитів МВФ, держава просто не в змозі платити усім. Крім цього, українці вкрай рідко звертаються до суду щодо недоотримання подібних доплат, хоч практика показує, що подібні позови задовольняють. Наприклад, мати Вероніки звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов’язати стягнути з Управління праці та соціального захисту населення м. Києва недоотриману нею допомогу при народженні другої дитини. Позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Владислав Тронов запитав, чи було б правомірно націоналізувати депозити у випадку запровадження воєнного стану або критичної ситуації з виконанням держбюджету, і чи не суперечило б це Конституції України?
Доповідачи додали, що в Міністерстві Фінансів мали наміри не націоналізувати вклади, а просто на ці депозити виписати боргову розписку, таким чином вони б згодом повернулись до вкладників.

Ігор Батив попросив опонентів ще раз доповнити про загальні та специфічні заходи захисту права власності та отримав вичерпну відповідь.

Олена Кузьміна запитала, як спрацьовує принцип повного відшкодування, у разі якщо шкода була завдана немайновим благам (таким як здоров'я фізичної особи або поширення неправдивих відомостей про суб'єкта підприємництва)? Доповідачі відповіли, що відшкодування та його умови визначаються за постановою суду. Олена ж доповнила, що у випадку якщо шкода була завдана здоров'ю фізичної особи, то її майновий характер полягатиме у втраті заробітної плати (інших доходів), у витратах на придбання ліків або санаторно-курортне лікування тощо. Так само і при поширенні відомостей про суб'єкта підприємництва, що принижують його честь і ділову репутацію, можуть мати місце майнові наслідки (за недовіри чи сумнівів у добросовісності було відмовлено у наданні позики чи в укладенні іншого очікуваного потерпілим договору тощо).

Наталія Гура задала питання щодо захисту права на інтелектуальну власність, якщо в справі не один потерпілий, а декілька (тобто робота була зроблена в співавторстві). Опоненти відповіли, що має подаватись колективний позов, тобто потерпілі не зможуть звернутися до суду окремо один від одного? Але законодавством така можливість визначена.

Олег Жуков задав наступне питання: "Як вам відомо, історія знає дві визначні правові школи — римську та німецьку, при чому друга більшість своїх положень увібрала з першої. Але у відношенні віндикаційного позову вони мали певні розбіжності. За римським правом — "де річ знаходжу — там її і віндикую", тобто навіть у третьої особи. В той час як в німецькому звичаєвому праві діє принцип "у того, кому ввірено, у того і треба шукати", тобто витребувати річ лише у другої особи. Як ви вважаєте, що є більш логічним та зручним для торгівельних відносин?"
На що в свою чергу отримав відповідь доповідача Віталія, який сказав, що взагалі вважає німецький підхід більш доцільним та адекватним потребам суспільства, як і українське цивільне право визнає можливим витребувати майно лише у другої особи (за винятком недобросовісного набуття).

В цілому дискусія у формі семінарського бою сподобалася усім студентам. По-перше, тема таким чином засвоюється набагато краще; по-друге, ми розглядаємо практичне застосування теоретичного матеріалу та дію законів на практиці; по-третє, є можливість поспілкуватися із рівними собі колегами та повчитися у них захищати свою точку зору.

На думку 2-ої групи кредитно-економічного факультету, доповідачі від АПК і виступали, і відповідали на питання студентів на дуже гідному рівні. Сама тема захисту права власності є досить актуальною, особливо в умовах тотальної правової неосвіченості населення України, тож практично всі студенти напевне змогли почерпнути для себе щось нове та цікаве.

Zakhist prava vlasnosti_apk from Kyiv National Economic University

Дякуємо нашому викладачу Мачуському Володимиру Володимировичу за такий досвід і будемо дуже сподіватися, що подібні заходи проводитимуться якомога частіше!