Нерода Дмитро, ЕМП302, КНЕУ
Нобелівську премію в сфері економіки 2016 р. отримали Олівер Гарт (Британія), Бенгт Гольмстрем (Фінляндія). Премія присуджена за внесок в розвиток теорії контрактів. Обидва лауреата працюють в США.
Гольмстрем і Харт в
1970-1980-х роках розробили нові теоретичні інструменти, що дозволяють краще
зрозуміти, як працюють контракти в реальному житті.
Гольмстрем в 1970-х
з’ясував, як власники компаній можуть укладати найбільш ефективні контракти з
топ-менеджерами навіть в умовах, коли вони не до кінця інформовані про те, чим
конкретно займається топ-менеджмент.
Харт в 1980-х займався дослідженням
проблеми неповних контрактів – жоден контракт не може до кінця врахувати всіх
нюансів, вчений сфокусувався на тому, яка сторона в подібних нерегламентованих
випадках повинна нести відповідальність.
Дослідники заклали інтелектуальну базу
для більш широкого застосування теорії контрактів. Відкриття вчених можуть бути
корисні в областях законодавства про банкрутство і політичних конституцій.
Теорія контратів
Теорія контрактів, якій
присвятили своє життя нинішні нобелівські лауреати, залишається відносно новим
напрямом економічної думки. Її цінність полягає в тому, що вона зуміла згладити
ряд недоліків і нереалістичних припущень стандартної неокласичної теорії і
формалізувати ідеї старих інституціоналістів, які не дуже любили математичні
методи.
Так, теорія економічної
рівноваги на сторінках шкільних підручників часто абстрагується від не фінансових
факторів, властивих економічної взаємодії в реальному житті. Наприклад, при
вивченні попиту і пропозиції на ринку праці передбачається, що працівник може
без проблем міняти місце працевлаштування, якщо на суміжних ринках зростає
заробітна плата; при вивченні ринку нерухомості передбачається, що пошук
квартири - це просте рішення оптимізаційної задачі - потрібно всього лише
зібрати і оцінити всі варіанти по ключових параметрах і т.д.
На практиці все далеко не
так, тому що на формування цін впливають високі транзакційні витрати і витрати
на пошук, а також ризик отримання продукту поганої якості, що істотно звужує
можливості вибору. Контрактна теорія, на відміну від традиційної неокласичної,
враховує всі параметри не фінансового характеру, які містяться в кожній усній
або письмовій угоді і здатні істотно впливати на рішення сторін.
З іншого боку, контракти
здатні значно послабити конфлікт інтересів між учасниками економічної
взаємодії, а тому стають все поширенішими і більш складні форми в більш
розвинених суспільствах. Чим краще сформульовані умови договору, тим більше
стимулів і мотивів для всіх сторін отримати максимальні переваги від
кооперації.
Нобелівські
лауреати 2016 зуміли суттєво збагатити новими інсайтами давню ідею побудови
оптимальних контрактів, оформивши її у вигляді теоретичних моделей, за
допомогою яких можна конструювати і кількісно обчислювати вигоди і ризики
різних типів економічних угод. Сучасна теорія контрактів базується на ключових
моделях, що формалізують ідеї інституційної та інформаційної економіки,
привнесені в світову науку попередніми лауреатами: Рональдом Коузом, Олівером
Вільямсоном, Джорджем Акерлофом, Майклом Спенсом і іншими. Познайомимося з
найбільш значущими моделями, які детально розкриті в конспекті лекцій Андрія
Бремзе і Сергія Гуриева.
Модель асиметрії
інформації
Складнощі в формулюванні
контрактів часто пов'язані з різним розподілом інформації між учасниками угоди.
Наприклад, менеджер краще розуміє справжній стан справ в компанії, ніж її
міноритарний власник; новий працівник краще розуміє рівень своїх навичок, ніж
роботодавець; боржник більш точно знає свій фінансовий стан і наміри щодо
повернення позики, ніж банк-кредитор. На основі такої інформаційної асиметрії
виникає «принципал-агент конфлікт», коли агенти (менеджери, працівники,
боржники) можуть зловживати недостатньою обізнаністю своїх принципалів
(власників, роботодавців, кредиторів відповідно).
Проблема, яку вирішує
теорія контрактів, полягає в тому, щоб виявити інформацію і запропонувати
агенту оптимальний контракт, який враховував би його тип і одночасно стимулював
би агента до більшої сумлінності.
Принципал-агент конфлікт
Важливо усвідомлювати, що
в умовах неправильно складених контрактів одні типи агентів можуть видавати
себе за інших. Так, якщо в договорі про найм не прописана необхідність диплома
про відповідну освіту, збільшуються ризики найму фахівців без відповідної
підготовки. Надмірно високі ставки в кредитних угодах можуть залучати шахраїв,
які будуть видавати себе за добропорядних позичальників, оскільки все одно не
мають наміру повертати позику.
Іншим прикладом можуть
служити авіаквитки бізнес- і економ-класу, які в ідеалі повинні продаватися двом
категоріям клієнтів. Бізнесмени з огляду на часті перельоти цінують комфорт
більше грошей. Тоді як туристи готові заощадити за рахунок більш низького
сервісу. В таких умовах існує ризик, що авіакомпанія недоотримає доходи через
схильність бізнесменів прикидатися туристами, з огляду на більш низьку вартість
квитка. Тому для оптимізації вигоди авіакомпаніям доводиться коригувати умови
контракту, істотно знижуючи рівень комфорту в економ-класі. Це дозволяє
підвищити ціну на бізнес-клас, не допустивши при цьому покупки любителями
комфорту дешевших квитків.
Модель інформаційних
сигналів
Модель інформаційних сигналів,
також ґрунтується на асиметрії інформації, передбачає можливість агента до
моменту укладення контракту послати «сигнал» принципалу про себе, довівши йому
свою приналежність до «вищого» типу: порядній позичальникові, освіченій
працівнику, добропорядного страхувальнику і т.д. При наймі на роботу сигналом
може служити диплом з високими оцінками, що свідчить про більш високої
продуктивності праці кандидата, причому сама спеціальність може не грати
ключову роль.
Модель морального ризику
Дана модель відрізняється
від попередніх тим, що асиметрія інформації проявляється вже після укладення
угоди. Агент вибирає стратегію дій, які важко контролювати принципалу.
Наприклад, працівник знижує рівень зусиль, страхувальник починає недбало
ставитися до застрахованого їм майну, а менеджери схильні приймати неоптимальні
з точки зору власників рішення. Це викликає у принципалів потреба закладати в
умови контракту відповідні стимули для ефективної поведінки агентів в
майбутньому.
Модель неповних контрактів
У
неповних контрактах, на відміну від повних, які в чистому вигляді існують
тільки в теорії, неможливо повністю прописати дії сторін в майбутньому,
оскільки неможливо все врахувати і передбачити всі варіанти розвитку подій.
Олівер Харт зі своїми співавторами зумів розробити і формалізувати модель
неповних контрактів, в якій, замість визначення дій сторін у майбутньому,
визначається тільки те, хто саме з учасників матиме право остаточного голосу в
ситуаціях, коли контрагенти не зможуть дійти згоди.
Результати теорії неповних
контрактів активно використовуються на практиці при визначенні витрат і доходів
від злиттів і поглинань, при конструюванні організаційних схем розподілу влади
всередині корпорацій, надання опціонів замість компенсацій менеджерам, а також при
прийнятті рішень по приватизації провайдерів громадських послуг.
Практика
Наукові досягнення
засновників контрактної теорії застосовуються для вирішення широкого кола
практичних проблем, оскільки більшість економічних відносин має договірну
природу. Формальні і неформальні контракти наповнюють наше повсякденне життя:
від оплати комунальних платежів до відносин з колегами на роботі, від покупки
яблук на ринку до придбання авто. При цьому контрактна теорія виходить на
перший план в сферах, критично залежних від асиметрії інформації, морального
ризику, труднощів пошуку та оцінки якості товарів або послуг. Наведемо приклади
сфер найбільш активного застосування теорії контрактів.
Страхові контракти
Що краще для страхової
компанії: продати дві страховки з франшизою 50% по 500 грн на місяць або одну з
нульовою франшизою в 1000 гривень? І навіть якщо врахувати високі витрати на
обслуговування більшої кількості договорів, перший варіант однозначно
вигідніше, адже нульова франшиза означає повне покриття збитків за рахунок
страховика при настанні страхового випадку. При таких умовах повного
забезпечення клієнт може втратити стимул дбайливо ставитися до застрахованого
майна, що підвищить ризик настання страхового випадку та призведе до великих
виплат. Саме тому страховики вважають за краще франшизу.
Кредитні контракти
Кредитні контракти також
визначають права на отримання платежів і прийняття рішень у разі порушення
графіка платежів, у тому числі і перехід права власності на заставу. Вони
формулюються таким чином, щоб захистити права кредитора і при цьому стимулювати
позичальника дотримуватись умов договору. Як бачимо на прикладі страхового та
кредитного договорів, в процесі конструювання умов контракту учасники можуть
серйозно впливати на стимули і мотиви подальших економічних рішень, при цьому
залучені грошові ресурси за контрактом можуть залишатися колишніми.
Трудові контракти
З метою утримання і
мотивації працівників роботодавці визначають численні умови трудових договорів.
Одним з ключових внесків Гольмстрема в теорію стало визначення алгоритму для
оптимального методу укладання контрактів між акціонерами і топ-менеджментом з
метою зниження ризику принципал-агент конфлікту. Вчений сформулював так званий
принцип інформативності, який чітко визначає, наскільки бонуси керівника
повинні бути прив'язані до результатів роботи компанії.
З
одного боку, ми розуміємо: затверджена в договорі залежність між результатами
фірми (наприклад, її прибутковістю) і додатковими бонусами керівництву буде
стимулювати менеджерів до ефективної діяльності і демонстрації кращих
показників. З іншого боку, такі умови нарахування бонусів будуть стимулювати
топів максимізувати короткостроковий прибуток за рахунок бухгалтерських
маніпуляцій і накопичення ризиків в майбутньому.
Теорія контрактів пояснює цей
парадокс і надає шлях до вирішення. Прибутковість фірми є всього лише одним із
сигналів, який отримує власник від менеджерів, а тому він буде дуже цінним
тільки за умови, коли зіставляється з трендами на ринку. Простими словами,
принцип інформативності сигналів Гольмстрема пояснює, як не платити менеджеру
тільки за те, що йому пощастило з хорошою кон'юнктурою ринку.
Біографії
Гольмстрем народився 18 квітня 1949 року в Гельсінкі.
Представник шведського меншини в Фінляндії. Гольмстрем отримав ступінь бакалавра наук з математики в Гельсінському
університеті в 1972 році, а магістерський ступінь в 1975 році в Стенфордському
університеті. Магістерська робота була присвячена дослідженням операцій. Докторського ступеня був
удостоєний в 1978 році в Стенфордській вищій школі бізнесу.
Викладацьку
діяльність почав в 1978-1979 роках на посаді асистента професора кафедри систем
і досліджень операцій в Шведській школі економіки і ділового адміністрування
(вищий навчальний заклад Фінляндії). Продовжив асистентом професора управлінської економіки в
1979-1980 роках і асоційованим професором в 1980-1983 роках в Школі менеджменту
Келлога при Північно-Західному університеті. У 1983-1994 роках обіймав посаду
повного професора економіки в Єльському
університеті, а в 1985-1994 роках професор кафедри економіки і управління імені
Едвіна Дж. Бейнеке при Вищоій школи менеджменту Єльського університету. З 1994 року
професор кафедри економіки і менеджменту, а з 1997 року професор кафедри
економіки імені Пола Самуельсона Массачусетского технологічного інституту і MIT Sloan школи
менеджменту. У 2003-2006 роках був керівником кафедри економіки
Массачусетського технологічного інституту.
Був членом ради директорів в організаціях «Kuusakoski
Ltd» в 1989-2008 роках, в «Prospectus» в 1994-1995 роках, в «Nokia Corporation»
в 1999-2012 роках. Є на поточний момент чинним членом ради директорів «Фінської
ділового та політичного форуму» з 2005 року, «Дослідницького інституту фінської
економіки» з 2005 року, фонду університету Аалто з 2008 року.
Гольмстрем одружений на Аннелі Куусакоскі, у них народився син
Сем в 1974 році.
Олівер Харт
народився в 1948 році в Лондоні. Олівер Харт в даний час Ендрю Е. Фурер
професор економіки Гарвардського університету, де він викладав з 1993 року Харт
працює в основному на контрактній теорії, теорії фірми, корпоративних фінансів,
а також права та економіки. Його дослідження зосереджується на тій ролі, яку
структура власності і договірні механізми грають в управлінні і кордонами
корпорацій. Він опублікував книгу (фірми, контракти і фінансова структура,
Oxford University Press, 1995) і численних журнальних статей. Він
використовував свою теоретичну роботу на фірми в двох судових справах в якості
урядового експерта (Black і Decker v. USA, і WFC Holdings Corp. (Wells Fargo)
v. США). Він є членом Економетричного суспільства, Американської академії
мистецтв і наук, Британської академії та Американської асоціації фінансів, член
Національної академії наук, і має кілька почесних ступенів. Він був президентом
Асоціації американських юридичних і економічних і віце-президент Американської
економічної асоціації.
З більш детальною біографією можна ознайомитися:
Посилання:
1. http://dyvys.info/2016/10/11/tyzhden-nobelya-shho-daly-lyudstvu/
2.https://www.wikiplanet.click/enciclopedia/ru/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D1%81%D1%82%D1%80%D1%91%D0%BC,_%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D1%82
3.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BB%D0%B0%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8
3. http://scholar.harvard.edu/hart/home
4. http://forbes.net.ua/nation/1422320-teoriya-kontraktov-v-chem-sut-otkrytij-nobelevskih-laureatov-2016
No comments:
Post a Comment