Пугач Аліна, ЕМП-501, КНЕУ
Огляд статті
Joe Green, Thomson Reuters
Practical Law, Legaltech News
Шлях до успіху новоствореного старт-апу
можливий лише за умови виявлення його помилок на ранніх етапах та швидкій
реакції на них. Не дарма мантра Силіконової долини - «Рання невдача, часта невдача» - яка є
обов’язковою складовою процесу інноваційного розвитку.
Проте, правові помилки мають інший
характер дії, і їх допущення у бізнесі може призвести до неминучих наслідків.
Саме тому, автор вважає, що, якщо є можливість уникнути правових помилок, то
неохідно використати її.
Помилка 1. Відтягування пошуку
досвідченого правового консультанта.
Лише певна кількість
правових помилок може змусити стартапера звернутися до правового консультанта.
Основною передумовою цього є те, що засновники є ризиковими і бажають
з’економити гроші. Але такий ризик не є виправданим, адже кошти, які власник
бізнесу потребуватиме у майбутньому на виправлення помилок є значно більші, ніж
вартість поради кваліфікованого експерта. Пріоритетом обрання правового
консультанта є досвід роботи саме з новоствореними підприємствами, а не
загальна кількість років юридичної практики.
Помилка 2. Ускладнення правових
механізмів.
Юристи констатують той
факт, що засновники дотримуючись ідеї постійної економії на усьом, дуже часто
ставлять важкодосяжні цілі - оптимізація діяльності підприємства, персоналу,
роботи з фінансовими документами, вибудовуючи різні сценарії для кожного з
процесів. При цьому, малодосвідчені стартапери усими силами намагаються
упростити процес правових угод, нехтуючи порадами своїх юристів, і тим самим
ускладнюючи правові процеси.
Помилка 3. Уникнення конструктивних
переговорів з співзасновниками.
Дуже часто
співзасновники відкладають обговорення фундаментальних питань, серед яких: розподіл
акціонерного капіталу, яка роль кожного із учасників, і які очікування вони мають один від одного. Відтягування
обговорення даних питань призводить до поступового накопичення негативних
емоцій по відношенню до своїх партнерів, яке, у кінцевому варіанті призводить
до неможливості працювати разом, і, як результат, розподілу бізнесу і прав
власності.
Помилка 4. Розірвання взаємовідносин з
попередніми роботодавцями.
Засновники часто розпочинають працювати
над концепцією майбутнього бізнесу, працюючи на іншу компанію. Цей роботодавець
може нести відповідальність за старт-ап в залежності від правових угод. Крім
того, це може суперечити політиці компанії у зв’язку з забороною додаткових
видів роботи та матеріальних доходів. Так як стартапери на початкових етапах
свого бізнесу не мають достатньо коштів на судові процеси з попередніми
роботодавцями, кожен власник майбутнього бізнесу повинен усвідомлювати свої
забов’язання перед наймаючою його стороною і владнати усі конфліктні питання до
заснування власного підприємства.
Помилка 5. Порушення законів
зайнятості.
Стартапери вірять у міфи
щодо можливості уникнення певних матеріальних забов’язань перед найманими
робітниками, що призводить до погіршення відносин з органами влади, профспілками
з питань захисту робітників тощо. Це має негативний вплив на залучення
потенційних інвесторів та імідж компанії у цілому. Крім того, нехтування
законами є передумовою затяжних судових процесів та штрафів колосальних
розмірів.
Таким чином, ознайомившись з оглядом
статті Joe Green
майбутні власники старт-апів мають можливість попередити неминучі наслідки для
свого бізнесу: затяжні судові процеси, штрафи великих розмірів, розподіл
власності та матеріальні витрати на регулювання правових питань. Головне -
зробити правильні висновки, проаналізувавши
найчастіші помилки кожного, хто розпочинає власну справу.
No comments:
Post a Comment