Володимир Мачуський
Ідея права через правове регулювання втілюється у правопорядку. Правопорядок
і є право, точніше, усвідомлена форма буття права. Не усвідомлена форма буття
права є законопорядком.
У контексті руху права, певним парадоксом є та обставина, що примус і
правопорушення не мають нічого спільного із правом і правопорядком. До
правопорядку неможливо примусити. Право і правопорядок можливі за умови
усвідомлення права (правової свідомості).
Деформація правової свідомості, як підґрунтя правопорушення, призводить до
зникнення права і правопорядку і виникнення не права і законопорядку.
Необхідність постійного вдосконалення правил обумовлено недосконалістю
особи. Досконала особа не потребує зміни правил протягом тривалого часу, а
правова особа не потребує законів взагалі.
Усвідомлення права в собі є шлях від особи через суб’єкта
права до правової особи. Правова особа це свобода як стан розуму. Ідея права це
також свобода. Право і особа мають
спільну мету – здійснення права. Здійснення права є правопорядком. Особа як
окреме через суб’єкт права як особливе стає загальним - правовою особою.
Правова особа виходить за межі правопорядку і поєднується з ідеєю права, що
призводить до виникнення гармонії права.
Гармонія права знаходиться поза межами правопорядку і суб’єкта права. В
гармонії права правопорядок і правова особа перетворюються на ідею права.
Гармонія права і є ідеєю права, кінцем і початком руху права - motus iuris continius.
Розуміння права: суб'єкт в правовідношенні
Розуміння права: суб'єкт в правовідношенні
No comments:
Post a Comment