Проблеми правового регулювання валютного ринку України

Олег Макаров

На сьогоднішній день Українська держава переживає важку економічно-політичну кризу. Ця криза спричинена рядом факторів. Та власне на мою думку одним із головних факторів є валюта та власне, валютний ринок.

Якщо не враховувати політичні аспекти, які зіграли свою вагому роль в руйнуванні того хиткого балансу, який був на теренах України − саме знецінення національної валюти поряд з шаленим ростом попиту на іноземну валюту стали основною причиною сьогоднішньої кризи. Ця криза страшна в першу чергу через те, що вона ставить населення України на межі виживання. Девальвація національної валюти починаючи з 01.01.2014 року склала майже 200%. В результаті такий високий показник стає причиною росту індексу споживчих цін та стрімкої інфляції гривні. Для населення ми можемо спостерігати зниження реальної купівельної спроможності щонайменш в два рази. Також для середнього класу (якщо такий в нас ще залишився) інфляція унеможливлює зберігання своїх коштів в гривневих депозитах через «недовіру» до національної валюти, а в валютних депозитах через «незрозумілу» та «хитку» законодавчу базу в цьому питанні. І справді, якими правовими документами держава регулює відносини на валютному ринку та яким чином вона обмежує валютні розрахунки?

Питання валютного регулювання бере на себе «Декрет Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 року». Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Можливо даний документ і здатен був би регулювати відносини на валютному ринку, адже в розвинених (та й не тільки) державах декрет є рівнозначним до закону, але на мою думку саме відсутність якогось закону «Про валютний ринок та валютне регулювання» є одним із каменів зіткнення.

Якщо подивитися на законодавчу базу споріднених сфер, то можна побачити «Закон України про банки й банківську діяльність від 07.12.2000», який регулює діяльність фінансових на ринку банківський послуг. Можна також звернути увагу на «Закон України про цінні папери та фондовий ринок від 23.02.2006», який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку.

Я не можу сказати, що наявність вище зазначених законів створює чудові умови для торгівлі на ринку цінних паперів або для діяльності на ринку банківських послух, але дані документи виглядають свіжими. Дослідивши ці документи, в мене не виникає сумнівів, що основною їх ціллю є забезпечення прозорого та конкурентного функціонування як ринку цінних паперів, так і ринку банківських послух.

В свою чергу дослідивши декрет про регулювання валютного ринку я бачу значні недоліки. По-перше, його обсяг не достатній для регулювання валютного ринку. По-друге, ліцензування в торгівлі валюти виглядає не прозорим. І крапкою для мене стало те, що питання регулювання та встановлення валютного курсу було повністю надане Національному банку України ще в 2006 році, а топ-менеджмент НБУ на сьогоднішній день в своїх офіційних заявах намагається зробити вигляд, що стабільність валютного курсу не є його задачею. Як на мене, то це є причиною того, що НБУ не має бажання виконувати покладені на нього функції через те, що він не бере цей декрет до уваги і прямо кажучи зневажає його, адже там взагалі нічого не сказано про покарання, яке повинен нести НБУ за недотримання своїх функцій.

З цієї поганої ноти я хотів би перейти до висновку, що більше ніж за 24 роки існування Української незалежної держави уряд не був спроможний створити нормальну законодавчу базу, яка б регулювала відносини на валютному ринку. Хочу також звернути увагу на те, що проект закону України «Про валютне регулювання та валютний контроль в Україні», який зміг би стабілізувати ситуацію на валютному ринку був відхилений Верховною Радою України 03.03.2015 року. Отже, складається враження, що олігархічна влада просто заробляє гроші на недосконалому законодавстві обрікаючи населення Української держави на проблемне майбутнє.