Розуміння права: правопорядок і гармонія права

Володимир Мачуський

Ідея права через правове регулювання втілюється у правопорядку. Правопорядок і є право, точніше, усвідомлена форма буття права. Не усвідомлена форма буття права є законопорядком.

У контексті руху права, певним парадоксом є та обставина, що примус і правопорушення не мають нічого спільного із правом і правопорядком. До правопорядку неможливо примусити. Право і правопорядок можливі за умови усвідомлення права (правової свідомості).

Деформація правової свідомості, як підґрунтя правопорушення, призводить до зникнення права і правопорядку і виникнення не права і законопорядку.

Необхідність постійного вдосконалення правил обумовлено недосконалістю особи. Досконала особа не потребує зміни правил протягом тривалого часу, а правова особа не потребує законів взагалі.

Усвідомлення права в собі є шлях від особи через суб’єкта права до правової особи. Правова особа це свобода як стан розуму. Ідея права це також свобода. Право і особа  мають спільну мету – здійснення права. Здійснення права є правопорядком. Особа як окреме через суб’єкт права як особливе стає загальним - правовою особою.

Правова особа виходить за межі правопорядку і поєднується з ідеєю права, що призводить до виникнення гармонії права.

Гармонія права знаходиться поза межами правопорядку і суб’єкта права. В гармонії права правопорядок і правова особа перетворюються на ідею права. Гармонія права і є ідеєю права, кінцем і початком руху права - motus iuris continius.

Розуміння права: суб'єкт в правовідношенні