Поняття «Штучний інтелект» дедалі частіше можна почути у різних джерелах інформації, та і розмови серед студентів все частіше зачіпають тему штучного інтелекту. Було б у нас трохи більше часу ми провели б презентацію у формі дискусії, і запитали у вас, що саме ви розумієте під цим поняттям. Але час обмежений, тому ми вам спробуємо описати своє бачення цього поняття, адже немає ні одного чітко сформульованого визначення, і кожен розуміє це по своєму, все доволі суб’єктивно, тому почнемо.
- штучний інтелект вивчає методи розв’язання завдань, які потребують людського розуміння. Отже, мова іде про те, щоби навчити ШІ розв’язувати тести інтелекту. Це передбачає розвиток способів розв’язання задач за аналогією, методів дедукції та індукції, накопичення базових знань і вміння їх використовувати. Штучний інтелект — це системи, які можуть оперувати зі знаннями, а найголовніше — навчатися.
Основна проблематику даної доповіді:
- Відсутність будь-якої нормативно-правової бази в Україні, і досить низька її якість у всьому світі.
- Відсутність регулювання правовідносин між штучним інтелектом та людьми.
- Відсутність кримінальної відповідальності за порушення закону.
І РОЗДІЛ
Приблизно з 2000 року відбуваються прогресивні прориви в галузі інтелектуальної власності та права з міждисциплінарними університетськими юридичними інженерно-дослідницькими центрами, таких як Центр юридичної інформатики Кодексу Стенфордського університету. В кінцевому результаті ШІ поступово почав проникати в різні аспекти правової системи. В межах закону сьогодні можна виділити три категорії суб’єктів, праця яких може бути полегшена завдяки ШІ: адміністратори закону (тобто ті, хто створює та застосовує закон, включаючи державних чиновників, таких як судді, законодавці, адміністративні чиновники та поліція), ті, хто використовує ШІ в юридичній практиці, насамперед адвокати), і ті, хто регулюється законом (тобто люди, підприємства та організації, які регулюються законом і використовують закон для досягнення своїх цілей).
І застосування ШІ в праві на нашу думку дуже потрібне, і ми бачимо зрушення у цій темі.
Нещодавно Європарламент ухвалив Резолюцію «Норми цивільного права про робототехніку». Документ, що складається з понад сотні пунктів, присвячено найрізноманітнішим аспектам і проблемам робототехніки та штучного інтелекту. Зокрема, пропонується закріпити правові основи використання штучного інтелекту та впровадження загальноєвропейської системи реєстрації «розумних» машин. За задумом парламентарів, окремим категоріям роботів слід присвоїти індивідуальний реєстраційний номер, який заноситиметься до спеціального реєстру, де можна буде знайти детальну інформацію про робота, включаючи дані про виробника, власника й умови виплати компенсації у разі спричинення шкоди. А підтримкою системи штучного інтелекту та її контролем повинно займатися спеціалізоване агентство з робототехніки, яке могло б взятися і за інші аспекти регулювання у цій області.
ІІ РОЗДІЛ
Провідні європейські держави готові законодавчо визнати автором твору комп’ютерну програму і поставити штучний інтелект на один щабель з людським.
А ось українське законодавство доки не регламентує правові основи використання творів, створених без участі людини і автором твору визнає лише фізичну особу. А ось Японія найбільше просунулась у цій сфері. Ще у 2016 р. на засіданні державної комісії з інтелектуального права було прийнято рішення розпочати розробку нормативних документів щодо захисту авторських прав на продукти творчої діяльності, створені штучним інтелектом.
Сьогодні вже існують юридичні компанії які розробляють, наприклад, програми для прогнозування результату судової справи. Цей напрямок користується попитом та допомагає адвокату у його роботі, як стверджують самі розробники. Вони зараз тестують та опробовують цю систему, її роботу та результати.
Можливості ШІ ,банально, набагато швидчі за людські, ручні можливості. Однак важливо зрозуміти межі автоматизованого прогнозування-кодування. Зазвичай комп’ютер не має останнього слова щодо висновків по документах. Наприкінці робочого дня все таки адвокати -люди приймають рішення про те, які окремі документи стосуються даної справи та закону. Чому це не може робити ШІ? Причина полягає в тому, що комп’ютерне програмне забезпечення просто не здатне приймати ті рішення, які передбачають розуміння закону та фактів , розгляд стратегії, політики та інших абстракцій. Швидше за все ми можемо розглядати автоматизовані системи кодування та прогнозування як субєктів застосування шаблонів для фільтрації документів, які, ймовірно, не мають значення для справи. Таким чином, замість того, щоб адвокати-люди брали участь фільтрації інформації у величезному морі ймовірних невідповідних документів, програмне забезпечення може використовуватись для фільтрації документів.
Вчені з Університетського коледжу Лондона і Університету Шеффілда створили “комп’ютерного суддю”, який передбачає рішення Європейського суду з прав людини з точністю до 79 %. Розроблений алгоритм бере до уваги не лише законні докази, але й моральний бік справи. “Комп’ютерний суддя” аналізує текст справи, використовуючи «алгоритм машинного навчання”. Науковці не розглядають винахід як заміну суддів чи адвокатів, але вважають його корисним для швидкого виявлення закономірностей у прийнятті рішень суддями. “Це може бути цінним інструментом для визначення справ, у яких є порушення Європейської конвенції про права людини”, – зазначено у повідомленні. Для розробки алгоритму команда дозволила “комп’ютерному судді” просканувати опубліковані рішення з 584 справ щодо катувань, приниження гідності та справедливих суддів: “електронний суддя” встановив вердикти з 79 % точності. Одночасно вчені встановили, що рішення Європейського суду з прав людини часто базуються на моральних аспектах, а не правових аргументах. І тому про повну замінну суддів на ШІ не може йти і мови, адже штучний інтелект ніколи не зможе відчувати і буде опиратись лише на правову сторону справи, без будь-яких моральних принципів.
ІІІ РОЗДІЛ
Тож ми можемо говорити, що поява та розвиток штучного інтелекту спричинили появу нового напряму права, яке буде одним із самих поширених у майбутньому. З розвитком цих технологій виникають нові об’єкти і суб’єкти права, нові правовідносини, нова сфера застосування права.
Роботи можуть виконувати багато функцій, які виконує зараз людина, але людина має права та відповідальність за свої дії і наслідки своїх дій. А як це буде з роботами? Хто буде відповідальний за дії безпілотних автомобілів?
В майбутньому можливе наділення штучного інтелекту статусом “електронної особи” в якості учасника суспільних відносин, і це може бути цілком природнім для майбутнього часу.
І озираючись на розвиток ШІ і його впливу на наше життя ми сподіваємось, що, кримінальне право, як і будь-яке інше право, не є догмою, релігією у застиглому її розумінні, і воно може бути змінено у відповідності до часу, розвитку супільства та появі нових відносин.
ПРОПОЗИЦІЇ:
- Надання Штучному інтелекту статусу «електоронної особи»
- Розвиток права інтелектуальної власності для текствів, творів, наукових робіт і т.д. що буди створення Штучним інтелектомю
- Відповідальність за ШІ повинна нести фізична або юридична особа, але ця відповідальність повинна бути точно прописана у нормативно-правовому забезпеченні.
- Але першочерговою пропозицією ми вважажємо необіхність єдиного і прийнятого всіма визначення для поняття ШІ для подальшого дослідження та розвитку Штучного інтелекту і права.
Література:
Городиський І.М. Тенденції розвитку правового регулювання штучного інтелекту в європейському союзі
ARTIFICIAL INTELLIGENCE AND LAW: AN OVERVIEW Harry Surden*
No comments:
Post a Comment