Матеріали до лекції "Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності"

Тема "Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності"

Питання:

1. Поняття, суб'єкти та види зовнішньоекономічної діяльності.
2. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономчної діяльності та право, що застосовується до них.
3. Правила ІНКОТЕРМС.
4. Правовий режим вільної економічної зони Крим.


Нормативні акти:

- Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
- United Nations Convention on Contracts for the International Sale of Goods (PDF)
- Господарський кодекс України:
ст. 44 ГК "Принципи підприємницької діяльності"
Розділ VII "Зовнішньоекономічна діяльність"

- Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" 16.04.1991 р.


- Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" 08.12.2014 р.

- Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001 р. "Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів контрактів".

- Инкотермс 2010 - полный текст с комментариями (pdf)

- International Commercial terms 2010 (pdf)

- Усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг

Корисні сайти:

Міністерство Економічного розвитку і торгівлі України

International Chamber of Commerce

Ukrainian Chamber of Commerce and Industry

Реєстрація компанії на Віргінських островах США

__________________________________________________________________________


1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності.

“Зовнішньоекономічна   діяльність   -   діяльність   суб'єктів господарської    діяльності   України   та   іноземних   суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами" - ст. 1 ЗУ “Про зовнішньоекономічну діяльність”

Принцип  свободи  зовнішньоекономічного  підприємництва
полягає у:

     - праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно
вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;

     - праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати
її в будь-яких формах, які прямо не  заборонені  чинними  законами
України;

     - обов'язку додержувати при  здійсненні  зовнішньоекономічної
діяльності порядку, встановленого законами України;

     - виключному праві власності  суб'єктів  зовнішньоекономічної
діяльності на всі одержані  ними  результати  зовнішньоекономічної
діяльності (ст. 2 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

     -  фізичні  особи  - громадяни України, іноземні громадяни та
особи  без  громадянства,  які  мають  цивільну  правоздатність  і
дієздатність  згідно  з  законами України і постійно проживають на
території  України; 

     - юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають
постійне  місцезнаходження  на  території  України  (підприємства,
організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші
види   господарських   товариств,   асоціації,  спілки,  концерни,
консорціуми,  торговельні  доми,  посередницькі  та консультаційні
фірми,   кооперативи,   кредитно-фінансові   установи,  міжнародні
об'єднання,  організації  та  інші),  в тому числі юридичні особи,
майно  та/або  капітал  яких  є  повністю  у  власності  іноземних
суб'єктів господарської діяльності;

     -  об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб,
які  не  є  юридичними  особами згідно з законами України, але які
мають  постійне  місцезнаходження  на  території  України  і  яким
цивільно-правовими  законами  України  не  заборонено  здійснювати
господарську діяльність;

     -   структурні   одиниці  іноземних  суб'єктів  господарської
діяльності,  які не є юридичними особами згідно з законами України
(філії,  відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на
території  України; 

     -  спільні  підприємства  за  участю  суб'єктів господарської
діяльності    України   та   іноземних   суб'єктів   господарської
діяльності,  зареєстровані  як такі в Україні і які мають постійне
місцезнаходження на території України.

Види зовнішньоекономічної діяльності

     До видів зовнішньоекономічної діяльності,  які  здійснюють  в
Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

     - експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

     -  надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України
послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі:
виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних,
маркетингових,     експортних,     посередницьких,    брокерських,
агентських,      консигнаційних,     управлінських,     облікових,
аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно
не  заборонені  законами  України;  надання  вищезазначених послуг
іноземними    суб'єктами    господарської   діяльності   суб'єктам
зовнішньоекономічної діяльності України;

     - наукова,  науково-технічна,  науково-виробнича,  виробнича,
навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської
діяльності; навчання та  підготовка  спеціалістів  на  комерційній
основі;

     -  міжнародні  фінансові  операції  та  операції  з   цінними
паперами у випадках, передбачених законами України;

     -   кредитні   та   розрахункові   операції   між  суб'єктами
зовнішньоекономічної    діяльності    та   іноземними   суб'єктами
господарської        діяльності;        створення       суб'єктами
зовнішньоекономічної    діяльності   банківських,   кредитних   та
страхових   установ   за   межами  України;  створення  іноземними
суб'єктами   господарської   діяльності   зазначених   установ  на
території України у випадках, передбачених законами України;

     -  спільна  підприємницька    діяльність    між    суб'єктами
зовнішньоекономічної  діяльності    та    іноземними    суб'єктами
господарської  діяльності,  що    включає    створення    спільних
підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських
операцій  та спільне володіння майном як на території України, так
і за її межами;

     - підприємницька діяльність на території України, пов'язана з
наданням  ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших
нематеріальних  об'єктів  власності  з  боку  іноземних  суб'єктів
господарської    діяльності;   аналогічна   діяльність   суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

     - організація та здійснення діяльності  в  галузі  проведення
виставок, аукціонів, торгів, конференцій,  симпозіумів,  семінарів
та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній  основі,
за участю суб'єктів зовнішньоекономічної  діяльності;  організація
та здійснення оптової, консигнаційної та  роздрібної  торгівлі  на
території  України  за  іноземну  валюту  у  передбачених законами
України випадках;

     -  товарообмінні  (бартерні)  операції  та  інша  діяльність,
побудована  на  формах  зустрічної   торгівлі    між    суб'єктами
зовнішньоекономічної  діяльності    та    іноземними    суб'єктами
господарської діяльності;

     - орендні, в тому числі лізингові,  операції  між  суб'єктами
зовнішньоекономічної  діяльності    та    іноземними    суб'єктами
господарської діяльності;

     - операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних
аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

     -  роботи  на  контрактній  основі  фізичних  осіб  України з
іноземними  суб'єктами  господарської  діяльності  як на території
України,  так  і  за  її межами; роботи іноземних фізичних осіб на
контрактній  оплатній  основі  з  суб'єктами  зовнішньоекономічної
діяльності як на території України, так і за її межами;

     - інші види зовнішньоекономічної  діяльності,  не  заборонені
прямо і у виключній формі законами України.

     Посередницькі операції, при здійсненні яких  право  власності
на товар не переходить до  посередника  (на  підставі  комісійних,
агентських договорів, договорів доручення та інших),  здійснюються
без обмежень.

2. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономчної діяльності та право, що застосовується до них.

Суб'єкти,  які  є  сторонами  зовнішньоекономічного  договору 

(контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) 

відповідно  до  законів України та/або закону місця 

укладання   договору   (контракту).  Зовнішньоекономічний  договір 

(контракт)  складається  відповідно  до   законів 

України  з  урахуванням  міжнародних  договорів  України. Суб'єкти 

зовнішньоекономічної     діяльності     при    складанні    тексту 

зовнішньоекономічного    договору    (контракту)    мають    право 

використовувати  відомі  міжнародні  звичаї, рекомендації, правила 

міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та 

у виключній формі цим та іншими законами України.

     Зовнішньоекономічний     договір    (контракт)    укладається
суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у
простій письмовій формі,  якщо  інше  не  передбачено  міжнародним
договором   України   чи  законом.  Повноваження  представника  на
укладення   зовнішньоекономічного   договору   (контракту)    може
випливати  з доручення,  статутних документів,  договорів та інших
підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від
імені    іноземного   суб'єкта   зовнішньоекономічної   діяльності
суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності  України,  уповноваженим
на  це належним чином,  вважаються діями цього іноземного суб'єкта
зовнішньоекономічної діяльності.

     Для  підписання  зовнішньоекономічного  договору  (контракту)
суб'єкту  зовнішньоекономічної  діяльності  не  потрібен    дозвіл
будь-якого органу  державної  влади,  управління  або  вищестоящої
організації,  за  винятком   випадків,    передбачених    законами
України.

     Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати
будь-які види зовнішньоекономічних  договорів  (контрактів),  крім
тих,  які  прямо  та  у  виключній  формі   заборонені    законами
України.

До   умов,   які   повинні  бути  передбачені  в  договорі
(контракті),  якщо  сторони   такого   договору   (контракту)   не
погодилися   про   інше  щодо  викладення  умов  договору  і  така
домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших
істотних   умов,   без  погодження  яких  сторонами  договір  може
вважатися таким,  що  неукладений,  або  його  може  бути  визнано
недійсним   внаслідок   недодержання   форми   згідно   з   чинним
законодавством України, відносяться:

   

 1.1. Назва,  номер  договору (контракту),  дата та місце його
укладення.

     1.2. Преамбула.

     У преамбулі  зазначається   повне   найменування   сторін   -
учасників  зовнішньоекономічної операції,  під якими вони офіційно
зареєстровані,  із зазначенням країни, скорочене визначення сторін
як     контрагентів    ("Продавець",    "Покупець",    "Замовник",
"Постачальник"  тощо),   особа,   від   імені   якої   укладається
зовнішньоекономічний    договір    (контракт),   та   найменування
документів,  якими керуються контрагенти  при  укладенні  договору
(контракту) (установчі документи тощо).

 

   1.3. Предмет договору (контракту).

     У цьому  розділі визначається,  який товар (роботи,  послуги)
один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити)  іншому  із
зазначенням  точного  найменування,  марки,  сорту  або  кінцевого
результату роботи, що виконується.

     У разі  бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або
контракту   на   переробку   товару   визначається   також   точне
найменування  (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару,
що є кінцевою метою переробки товару).

     Якщо товар   (робота,   послуга)   потребує  більш  детальної
характеристики або номенклатура  товарів  (робіт,  послуг)  досить
велика,  то все це зазначається у додатку (специфікації), який має
бути невід'ємною частиною договору (контракту),  про  що  робиться
відповідна відмітка в тексті договору (контракту).

     Для бартерного   (товарообмінного)    договору    (контракту)
згаданий  додаток  (специфікація),  крім  того балансується іще за
загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).

     У  додатку  до  договору  (контракту)  про  переробку  товару
зазначається відповідна технологічна схема такої переробки.

     Технологічна схема переробки товару повинна відображати:

     усі основні етапи переробки сировини та  процес  перетворення
сировини в готову продукцію;

     кількісні показники сировини на  кожному  етапі  переробки  з
обгрунтуванням технологічних втрат сировини;

     втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.

 

   1.4. Кількість  та  якість  товару  (обсяги  виконання робіт,
надання послуг).

     У цьому   розділі  визначається,  залежно  від  номенклатури,
одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах,
кілограмах,  штуках  тощо),  його  загальна  кількість  та  якісні
характеристики.

     У тексті  договору  (контракту)  про виконання робіт (надання
послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін  їх
виконання.

    1.5. Базисні  умови   поставки   товарів  (приймання-здавання
виконаних робіт або послуг).

     У  цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні умови
поставки   (відповідно   до  правил  "Інкотермс",  які  визначають
обов'язки  контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент
переходу  ризиків  від однієї сторони до іншої, а також конкретний
строк  поставки  товару  (окремих  партій  товару).   

 У випадку укладення договору (контракту) про виконання  робіт
(надання  послуг)  у  цьому  розділі  визначаються умови та строки
виконаних робіт (послуг).

  

  1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

     У цьому розділі визначається ціна одиниці  виміру  товару  та
загальна  вартість  товарів  або вартість виконаних робіт (наданих
послуг),  що поставляються згідно з договором  (контрактом),  крім
випадків,  коли ціна товару розраховується за формулою,  та валюта
контракту.  Якщо згідно  з  договором  (контрактом)  поставляються
товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за
одиницю товару кожного сорту,  марки,  а окремим пунктом  договору
(контракту)  зазначається  його  загальна  вартість.  У цьому разі
цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях),
на які робиться посилання в тексті договору (контракту).

     При розрахунках  ціни  договору   (контракту)   за   формулою
зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його
укладення.

     У   договорі  (контракті)  про  переробку  товару  крім  того
зазначається  його  заставна  вартість,  ціна та загальна вартість
готової продукції, загальна вартість переробки.

     У бартерному    (товарообмінному)    договорі     (контракті)
зазначається   загальна   вартість  товарів  (робіт,  послуг),  що
експортуються,  та загальна вартість товарів (робіт,  послуг),  що
імпортуються   за   цим  договором  (контрактом),  з  обов`язковим
вираженням в  іноземній  валюті,  віднесеній  Національним  банком
України    до   першої   групи   Класифікатора   іноземних   валют.
 

   1.7. Умови платежів.

     Цей розділ визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки
фінансових розрахунків та гарантії  виконання  сторонами  взаємних
платіжних зобов'язань.  Залежно від обраних сторонами умов платежу
в тексті договору (контракту) зазначаються:

     умови банківського переказу до  (авансового  платежу)  та/або
після  відвантаження  товару  або умови документарного акредитива,
або  інкасо  (з  гарантією);

     умови за гарантією,  якщо вона є або коли вона необхідна (вид
гарантії:  на вимогу,  умовна),  умови  та  термін  дії  гарантії,
можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

     1.8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг)

     У цьому   розділі  визначаються  строки  та  місце  фактичної
передачі товару, перелік товаросупровідних документів.

     Приймання-здавання проводиться    за   кількістю   згідно   з
товаросупровідними документами,  за якістю - згідно з документами,
що засвідчують якість товару.

     1.9. Упаковка та маркування.

     Цей розділ  містить  відомості  про  упаковку  товару (ящики,
мішки,  контейнери тощо),  нанесене на неї  відповідне  маркування
(найменування  продавця  та  покупця,  номер договору (контракту),
місце  призначення,  габарити,  спеціальні  умови  складування   і
транспортування  та  інше),  а  за  необхідності  також  умови  її
повернення.

     1.10. Форс-мажорні обставини.

     Цей розділ містить відомості про те,  за яких випадків  умови
договору  (контракту)  можуть бути не виконані сторонами (стихійні
лиха,  воєнні дії,  ембарго,  втручання з боку влади та інше). При
цьому  сторони звільняються від виконання зобов`язань на строк дії
цих  обставин,  або  можуть  відмовитися  від  виконання  договору
(контракту)  частково  або  в  цілому  без  додаткової  фінансової
відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується
торгово-промисловою палатою відповідної країни.

     1.11. Санкції та рекламації.

     Цей розділ  встановлює порядок застосування штрафних санкцій,
відшкодування збитків  та  пред'явлення  рекламацій  у  зв'язку  з
невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх
зобов'язань.

     При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій
(у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт,  послуг)
або  суми  неоплачених коштів,  строки виплати штрафів - від якого
терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють,  або  їх
граничний  розмір),  строки,  протягом яких рекламації можуть бути
заявлені,  права та  обов'язки  сторін  договору  (контракту)  при
цьому, способи врегулювання рекламацій.

     1.12. Урегулювання спорів у судовому порядку.

     У цьому  розділі  визначаються  умови  та  порядок  вирішення
спорів у судовому  порядку  щодо  тлумачення,  невиконання  та/або
неналежного  виконання  договору  (контракту)  з визначенням назви
суду або чітких критеріїв  визначення  суду  будь-якою  зі  сторін
залежно  від  предмета  та  характеру  спору,  а  також погоджений
сторонами вибір матеріального і  процесуального  права,  яке  буде
застосовуватися цим    судом,   та   правил   процедури   судового
урегулювання

 

   1.13. Місцезнаходження   (місце   проживання),   поштові   та
платіжні реквізити сторін.

     При цьому  зазначаються  місцезнаходження (місце проживання),
повні  поштові  та  платіжні  реквізити  (N  рахунку,   назва   та
місцезнаходження банку) контрагентів договору (контракту).

    

 За  домовленістю  сторін  у  договорі  (контракті)  можуть
визначатися додаткові умови:

     страхування, гарантії якості,  умови залучення  субвиконавців
договору   (контракту),  агентів,  перевізників,  визначення  норм
навантаження    (розвантаження),    умови    передачі    технічної
документації на товар,  збереження торгових марок,  порядок сплати
податків,  митних зборів,  різного роду  захисні  застереження,  з
якого   моменту   договір   (контракт)  починає  діяти,  кількість
підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок
унесення змін до договору (контракту) та ін.

3. Правила ІНКОТЕРМС.

Інкотермс 2010 (Incoterms 2010) – це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями і комерсантами по всьому світу як тлумачення найбільш застосовних в міжнародній торгівлі термінів.

EXW (EX Works (... named place) Франко завод (... назва місця)

Термін "Франко завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця)

Термін "франко-перевізник" означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання по завантаженню і розвантаженню товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Даний термін може бути використаний під час перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

FAS (Free Alongside Ship (... named port of shipment) Франко вздовж борту судна (... назва порту відвантаження)

Термін "франко вздовж борту судна" означає, що продавець виконав постачання, коли товар розміщений уздовж борта судна на причалі або на ліхтерах у зазначеному порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FAS на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту (на відміну від умов попередніх видань "Інкотермс" – обов'язок по митному очищенню для експорту покладався на покупця). Однак, якщо сторони бажають, щоб покупець узяв на себе обов'язки з митного очищення товару для експорту, то це повинно бути чітко обговорене у відповідному доповненні до договору купівлі-продажу.

FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження)

Термін "Франко борт" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не збираються поставити товар через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.

CFR Cost and Freight (... named port of destination) Вартість і фрахт (... назва порту призначення)

Термін "вартість і фрахт" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. За умовами терміна CFR на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення)

Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CIF на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не збираються поставити товар через поручні судна, слід застосовувати термін CIP.

CIP (Carriage and Insurance Paid Тo (... named place of destination) Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення)

Термін "фрахт/перевезення та страхування оплачені до" означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки таким чином товару. Однак, за умовами CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески. Покупець повинен брати до уваги, що відповідно до умов терміна CIP від продавця потрібно забезпечення страхування з мінімальним покриттям. За умовами терміна CІР на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

CPT (Carriage Paid To (... named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)

Термін "фрахт/перевезення оплачено до" означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

DAT (Delivered At Terminal (... named terminal of destination) Постачання на терміналі (... назва терміналу)

Термін "поставка на терміналі" (новий термін, введений в Інкотермс 2010) означає, що продавець виконав своє зобов'язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому терміналі зазначеного місця призначення. Під терміналом розуміється будь-яке місце, в т.ч. авіа/авто/залізничний карго термінал, причал, склад тощо. Продавець несе всі ризики по доставці товару і його розвантаженні на терміналі. Продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару. Даний термін може застосовуватися при поставках будь-яким видом транспорту.

DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) Постачання в пункті (... назва пункту)

Термін "поставка в пункті" (новий термін, введений в Інкотермс 2010) означає, що продавець виконав своє зобов'язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару. Даний термін може застосовуватися при поставках будь-яким видом транспорту.

DDP (Delivered Duty Paid (... named place of destination) Постачання з оплатою мита (... назва місця призначення)

Термін "поставка зі сплатою мита" означає, що продавець надасть товар, що пройшов митне очищення і не був розвантажений із прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець зобов'язаний нести усі витрати і ризики, пов'язані з транспортуванням товару, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для імпорту в країну призначення (під словом "мито" тут розуміється відповідальність і ризики за проведення митного очищення, а також за оплату митних формальностей, митних мит, податків і інших зборів). У той час як термін EXW покладає на продавця мінімальні обов'язки, термін DDP припускає максимальні обов'язки продавця. Даний термін не може застосовуватися, якщо продавець прямо чи побічно не може забезпечити одержання імпортної ліцензії. Якщо сторони погодилися про виключення з зобов'язань продавця деяких з витрат, що підлягають оплаті при імпорті (таких, як податок на додану вартість – ПДВ), це повинно бути чітко визначене в контракті купівлі-продажу.

4. Правовий режим вільної економічної зони Крим.

На території ВЕЗ "Крим" діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.

ВЕЗ "Крим" запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

ВЕЗ "Крим"  створюється згідно з Законом (ipso jure) без погодження з відповідними органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади.

Адміністративний кордон між територією ВЕЗ "Крим" та іншою територією України збігається із суходільним адміністративним кордоном між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю.

ВЕЗ "Крим" запроваджується на десять повних календарних років, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Строк дії ВЕЗ "Крим" може бути продовжено або скорочено законом України.

У межах ВЕЗ "Крим" створюється вільна митна зона, що за своїм функціональним типом є одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу згідно із статтею 430 Митного кодексу України.

Органом господарського розвитку та управління ВЕЗ "Крим" є Керуюча компанія ВЕЗ "Крим" (далі - Керуюча компанія), яка є юридичною особою і перебуває у державній власності.

На території ВЕЗ "Крим" не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбачений Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування".

 Взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ "Крим", та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із статтею 39 Податкового кодексу України.

Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ "Крим", прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента.

Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування до резидента.

Будь-які доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ "Крим", одержані особою, прирівняною до резидента згідно з нормами пункту 5.3 цієї статті, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України.

Громадяни України під час перетину адміністративного кордону ВЕЗ "Крим", керуючись нормами Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", мають право:

а) перетнути адміністративний кордон між ВЕЗ "Крим" та іншою територією України за умови пред’явлення будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України "Про громадянство України" або статтею 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України";

б) перетнути адміністративний кордон ВЕЗ "Крим" із-за меж (за межі) державного кордону України за умови пред’явлення будь-якого документа, визначеного статтею 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України".

Фізичні особи мають право ввезти на територію ВЕЗ "Крим" або вивезти з неї на іншу територію України готівкові кошти або банківські метали на суму, встановлену Національним банком України згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та відповідно до вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".