Володимир Мачуський
Традиційне доктринальне праворозуміння обмежену існуючим категоріальним апаратом і проблемами гносеологічного характеру.
В англо-американській правовій сім'ї має місце непереборний антагонізм між юридичним позитивізмом і природним правом по лінії Herbert Xart - Ronald Dworkin.
В правовій сім'ї континентальному права (Сivil Law or Roman Law) має місце тенденція нескінченного пошуку критеріїв оптимального поділу права на галузі права, виявлення домінуючих галузей права, створення комплексних галузей права як рятівних штучних правових фікцій.
Звідси виникає об'єктивна необхідність критичного переосмислення існуючих, створення нових або оновлення попередніх правових понять і категорій.
Процеси пошуку шляхів трансформації правової доктрини нерідко викликають поглиблення концептуальних розбіжностей в розумінні права, проголошення тези про кризу юридичної думки, або взагалі заперечення ефективності правових норм.
Незадовільний стан теоретичної правової думки, який можна охарактеризувати як біг на місці або теоретичний глухий кут, неминуче породжує химерні сурогати розуміння права, що є певним викликом для праворозуміння в цілому.
Небезпеку для права складають, щонайменше, дві обставини. Перша, спроби економістів
нівелювати право до ординарного інструмента економіки. Друга, спроби юристів нівелювати право до рутинного законодавства, зокрема, перетворюючи закони в інструкції.
Перспективний погляд на право допускає розуміння права як щось загальне, що є тільки буттям права і не має безпосереднього впливу на відносини в суспільстві і поведінку людей, так само як поняття юридичної особи має тільки непряме відношення до діяльності конкретної комерційної компанії.
Ідея права і право саме по собі, як загальне, не можуть бути реалізовані простим механічним перенесенням із сфери абстракції в повсякденне життя. Право як абстрактне поняття необхідно повине вийти за межі абстракції і перетворитися на право як особливе і дійсність - юридичну визначеність, що по суті вже не є правом, але містить право в собі.
Для досягнення юридичної визначеності право до деякої міри відмовляється від себе і знаходить своє вираження у правовому регулюванні - чинному законодавстві або рішеннях суду, так як і законодавство і рішення судів направлені на один і той же предмет.
Фіксація перетворення права від абстрактної ідеї в реальне правове регулювання є відправним пунктом для усвідомленням можливості руху права.
No comments:
Post a Comment