В.В. Мачуський
Намагання
економістів нівелювати право до ординарного інструменту економіки безумовно
заслуговують на повагу як спроба економічної анексії права, але не більше. Інтелектуальне
марнославство підкріплене економічним аналізом Річарда Познера цілком логічно
ставить питання: «Якщо існує міжнародне економічне право, то що заважає
існуванню економічного права як такого, самого по собі?»
На разі ніяких
перешкод не існує, особливо в умовах схоластичних виправдань догматів сучасної теоретичної
правової думки в Україні. Більше того, в таких умовах наївне розуміння права
через випадкове особисте уявлення про право розквітає і призводить до висновків
про неефективність правової системи порівняно з ринкової системою або неефективність
правових норм порівняно з ринковою системою. Такі висновки можуть завести
настільки далеко, що дозволять обґрунтувати користь смертної кари, так як неможливо
покласти на вбивцю витрати еквівалентні обсягу шкоди, завданої ним вбитому.
Очевидно, що право
і економіка мають різну природу, а від так і різне призначення. Право це
справедливість, а економіка це не справедливість і не право. Не право доведене
до найвищого ступеня (до доцільності) видається самим правом, але правом не є.
Економічне право це несправедлива справедливість або нонсенс. Світ може
існувати без економіки, але світ не може існувати без права.
No comments:
Post a Comment